Цікаві факти про працездатність людини

Люди працюють зазвичай з 08:00 до 17:00 або з 09:00 до 18:00.

Як оптимально розподілити робочі можливості і здібності:

1. З 6 до 7 ранку - найкраще працює довготривала пам'ять. Потрібно щось гарненько запам'ятати - постарайся не проспати!

2. З 8 до 9 ранку - час логіки. Аналітика, розрахунки, планування і тактика дій - це час для них.

3. З 9 до 10 ранку - найбільш прийнятний час для роботи зі статистикою і великими обсягами інформації.

4. З 11 до 12 ранку - потрібно відпочити і не займатися роботою, що вимагає чіткості і уваги. Або роби автоматичну рутинну роботу, або відволічися. Іноді можна.

5. З 12 до 14 - обід! Не 2 години, звичайно (хоча чому б і ні), але вибери для трапези саме цей час. Шлунок скаже тобі спасибі, адже він відмінно зробить свою роботу.

6. З 12 до 18 - працюємо, товариші! Робота, зроблена пізніше, буде віднімати більше часу і сил. Ці 6 годинпросто створені для праці та активних дій. Погано засинаєш - значить, перенапружилися.

7. З 21 до 23.00 - нерви, розум і тіло відпочивають, не заважай їм.

8. З 23 до 1 ночі - енергія відновлюється, а разом з нею нерви і м'язи.

9. З 1 до 3 ночі - відновлюються емоції. 

Дослідження працевлаштування з точки зору роботодавців та студентів

Нещодавно були проведене опитування щодо працевлаштування. Для того щоб подивитися на нього з точок зору людей, які знаходяться по обидві сторони барикад. Тобто почути думку роботодавців і молодих спеціалістів, ну і звичайно співставити її.

Студенти та роботодавці різних спеціалізацій  взяли участь у опитуванні.

Усім їм ставили однакові питання: Яку зарплату очікуєте/Скільки готові платити? Що можете запропонувати роботодавцю/молодому спеціалісту? Чого очікуєте від компанії/молодого спеціаліста? Як шукатимете роботу/Де шукатимете молодого спеціаліста? Чи проходили Ви стажування/ Чи стажувались у Вас студенти?

Отримані результати були не шокуючими, та все ж яскраво зобразили теперішні реалії.

Як ми бачимо критичні відмінності в таких параметрах як:

Комфортні умови праці – їх потребують студенти, а роботодавці не дуже на них акцентують.

Стабільна заробітна плата – молодь потребує стабільності, а роботодавці хочуть платити рівно те, що зароблено.

Офіційне працевлаштування -  акцентує роботодавець, але не потребує молодь.

Зовсім випали такі параметри як:

Зарплата та розвиток – їх потребують студенти, але навіть не згадують у своїй пропозиції студенти.

На питання про те, де шукають місця стажування та працевлаштування - студенти  обирають інтернет ресурси такі як Job-сайти, сайти компанії та соціальні мережі. Ті ж методи використовують і працедавці.

Запитаєте: «і як це виправить попередню майже провальну картину розбіжностей»?

Все просто:

1.   Платформи на яких як роботодавцям так і молоді легко взаємодіяти.

2.   Якщо є взаємодія і комунікація, то значно легше донести один до одного розбіжності. І не тільки розбіжності, а й їхні причини та об`активні факти позицій кожного.

Зараз дуже важливо якісно, наголошую якісно працювати з молоддю, доносити їм реальний стан ринку, а не ті ілюзії, які формують у ВНЗ. Робити це слід ще зі студентами, а не вже з випускниками. Тоді на виході студенти почнуть усвідомлювати реалії, ще навчаючись, і будуть мати шанс, щось змінити. Замість того, щоб жорстоко розчаровуватися будучи вже випускниками.

Разом з тим, кожна сторона повинна ставитися до стажування дуже відповідально:

Роботодавець, беручи на стажування студента, має усвідомлювати, що це не просто робоча сила, що студент вкладає свої сили, час, креативність і взамін має отримати досвід, знання від професіоналів ринку.

А студент повинен усвідомити, перш ніж вимагати щось слід зрозуміти, а що я можу дати в компанії. Сприймати стажування як найвідповідальнішу першу роботу у своєму житті, плата за яку є надзвичайно унікальною – ДОСВІД.